КАЗКА «ВОРОНИНА ВЕЧЕРЯ» — УСІ СЛОВА
РОЗПОЧИНАЮТЬСЯ ЛІТЕРОЮ "В".
Ворона вперше взялася варити вечерю.
Внесла велике відро води, всипала в воду
вівсянку.
Варила-варила, вирішила виявити
винахідливість: влила вершки, вкинула вчорашній вінегрет.
В відрі вирувало.
Ворона вертілася всюдибіч: витягла
високоякісну вермішель, відкрила вишневе варення, відщипнула вісімнадцять
виноградин, відламала восьмушку ванілі.
Все вкинула, вимішала...
Вариво видалось вельми вегетаріанським.
Ворона вирішила вкрасти вирізку.
Вигасила вогонь, вирушила в “Велес”.
Відважно влетіла всередину.
Всі відвідувачки “Велеса”, вгледівши
ворону, влаштували вереск.
Виручили випадкові військові: взялись
виганяти вертихвістку віниками.
Втікаючи, ворона втрапила в віддалений
від виходу відділ.
Вгледіла “Віскас”.
Вхопила. Вправно вилетіла.
Вдома відновила вогонь, вкинула в відро
віднайдені вишкварки, вкрадений “Віскас”.
- Все, вистачить, - вимовила вголос.
Вдоволена вмостилась відпочивати.
Влетів ворон.
- Вау! Вечеря! Вельми вдячний! - вигукнув.
- Втомився, вельмишановний? Виголодився?
Всідайся! - відповіла.
Ворона впевнено влила вариво в ваганки*,
- виглядало вдало.
Ворон взявся видзьобувати.
Враз - випрямився, витріщився!!!
Ворона викрикнула:
- Вдавився?! Викликати ветеринара?!
- Води, - вимовив втишено ворон,
випльовуючи вариво.
Випив воду, відкашлявся.
- Відпустило... - видихнула ворона.
Вона відвернулась. Ворон вмить вилив
вариво в відкрите вікно.
- Виїв все! - виголосив, віддаючи вороні
випорожнені ваганки.
- Вечеря вдалась? - взялась вона
випитувати.
Ворон вирішив відбрехатися (вважатиме
вередою, втратяться взаємини).
Вдавано ввічливо вимовив:
- Вдалась... Вражений...
Ворона вийшла вимити ваганки .
Вдивляючись в відро відверто
відразливого варива, ворон важко видихнув:
- Вмру...
Вернувшись, ворона весело
відрапортувала:
- В вівторок варитиму вареники,
випікатиму ватрушки!
Ворон випив валер’янки...
______________________________
* Вагани — довгаста дерев’яна миска.
Ваганки – зменш. до вагани.
СВІТЛАНА ЛУКАШОВА.
Немає коментарів:
Дописати коментар