Григір Тютюнник. Біографія

 

5 грудня 1931р. народився Григір Тютюнник — український письменник-прозаїк, лауреат багатьох літературних премій. Навколо його творів та героїв і сьогодні точаться гострі дискусії письменників, науковців і читачів.

Коли Григору було 6 років, його батька репресували. Хлопчикові довелося прожити дуже складне життя, а особливо сирітське дитинство. Самого Тютюнника переслідували майже все життя. Всі твори Григора Тютюнника піддавалися дуже жорсткій цензурі, а сам автор важко це переживав.

У 1968 р. "Літературна газета" оголосила всесоюзний конкурс на краще оповідання. Григору Тютюннику було присуджено премію за оповідання "Деревій".

Повість "Климко" має автобіографічний характер. У 1942 р. дослухаючись поради знайомих та через голод, письменник (у віці 11 років) пішов до матері на Полтавщину пішки.

Григору Тютюннику присвячено одну з вітрин Музею однієї вулиці . У музеї виставлені автографи письменника, листи до друга, колекція оригінальних світлин.

У середині 1960-х років він мешкав на Андріївському узвозі.

За мотивами оповідання "Син приїхав" створено фільм "Скляне щастя" (1981), за однойменною повістю автора й творами "Дід Северин" і 'Вогник далеко в степу" — кінокартину "Климко" (1983), 1993 р. екранізовано його твір "Три плачі над Степаном".

На громадських заходах, вечорах, застіллях Григір завжди був у центрі уваги. Розповідав історії — сумні та смішні. А це були роки страху і доносів...

Він ніколи не йшов на компроміси, ненавидів пристосуванців, нажив собі чимало ворогів. Та за всієї зовнішньої сили й мужності, у душі він був незахищеним і вразливим.

Тютюнник був справжнім вулканом. Казав пристосуванцям у вічі правдиві обвинувачення, примножуючи кількість своїх потенційних опонентів.

Письменника дуже не любили за прямоту. І коли почалося переслідування української інтелігенції в 1974 р., його занесли в чорний список для всіх видавництв. Його ім'я заборонили у будь-яких публікаціях. Сам письменник переживав це дуже складно, і говорив, що він писав тільки половину правди, а якби написав всю, то його, напевно, вбили б.

Григір Тютюнник покінчив життя самогубством 6 березня 1980 р. "У передсмертній записці Григора Тютюнника запам’ятала одну фразу: "Помучте іншого…" — Людмила Василівна Тютюнник, дружина письменника .

Джерело: Видавництво "Знання"